ТЕХНІЧНА ЕЛЕКТРОДИНАМІКА

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ У КОЛАХ ДРУГОГО ПОРЯДКУ З НЕЛІНІЙНОЮ МОДЕЛЛЮ ІСКРОЕРОЗІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ В УМОВАХ ПРИМУСОВОГО ОБМЕЖЕННЯ ЇХНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ

Н.А. Шидловська, С.M. Захарченко, О.П. Черкаський — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

В програмному середовищі Mathlab Simulink створено модель розрядно-імпульсної системи другого порядку з нелінійним описом еквівалентного електричного опору іскроерозійного навантаження. В умовах примусового обмеження тривалості розрядних імпульсів для низки значень індуктивності та ємності розрядного контуру і початкових умов на них розраховано перехідні електромагнітні процеси в системі. В групах режимів з фіксованими значеннями початкової напруги на робочому конденсаторі та в групах режимів з фіксованими значеннями амплітуди напруги вільних розрядів на навантаженні побудовано і проаналізовано залежності від тривалості розрядних імпульсів їхньої енергії, імпульсної потужності у навантаженні та швидкості її зміни. Показано, що в обох групах режимів для кожного набору значень параметрів: тривалості розрядних імпульсів, ємності робочого конденсатора і початкової напруги на ньому існує значення індуктивності розрядного контуру, яке забезпечує найбільші значення швидкості змін імпульсної потужності у навантаженні. У групах режимів з фіксованими значеннями амплітуди напруги вільних розрядів на навантаженні для описаного вище набору параметрів також існують значення індуктивності розрядного контуру, які забезпечують найбільші значення енергії та імпульсної потужності у навантаженні. Для трьох значень індуктивності розрядного контуру графічно вирішені задачі підвищення вказаних вище параметрів імпульсів. Бібл. 27, рис. 11.

ЗОВНІШНЯ ДЕМПФЕРНА СИСТЕМА РОТОРА ЯВНОПОЛЮСНОЇ СИНХРОННОЇ МАШИНИ

Ю.М. Васьковський, К.М. Татарінов — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Методами математичного моделювання проведено порівняльний аналіз характеристик явнополюсної синхронної машини для двох варіантів конструкції демпферної системи ротора. В першому варіанті використовується традиційна (внутрішня) демпферна системи ротора, що виконується з електропровідних стрижнів, занурених в поверхню полюсів. В другому варіанті зовнішня демпферна системи ротора виконується у вигляді електропровідних листів, закріплених на поверхні полюсів. Відмічено, що зовнішня демпферна система ротора забезпечує кращі асинхронні характеристики і характеризується більш рівномірним нагрівом, що зменшує термомеханічні навантаження елементів конструкції. Така конструкція підвищує надійність машини не тільки у разі виникнення короткочасних асинхронних режимів роботи, але й у разі появи нерівномірності повітряного проміжку між статором і ротором, який зазвичай виникає в процесі тривалої експлуатації потужних явнополюсних синхронних машин, наприклад, гідрогенераторів. Бібл. 10, рис. 6.

УТОЧНЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТУ АСИНХРОННОГО ДВИГУНА ЗА РЕЖИМІВ МАГНІТОПРОВОДУ У НАСИЧЕНІЙ ОБЛАСТІ

О.М. Попович, І.В. Головань — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

За режимів роботи магнітопроводу асинхронного двигуна у насиченій області досліджено величину похибки формули розрахунку електромагнітного моменту за припущення рівності магнітних енергії і коенергії. Для серійних двигунів за номінальних режимів похибка не перевищує 5%, із збільшенням напруги на 75% похибка зростає до 40%. Уточнену величину електромагнітного моменту визначено за розрахунку величини інтегральних залежностей магнітної коенергії за кутом повороту ротора та у процесі розрахунку динамічного режиму затухання струмів у обмотках. Задля підвищення ефективності методики уточненого розрахунку електромагнітного моменту запропоновано до застосування залежність поправочного коефіцієнту у функції МРС машини. Застосування цієї, заздалегідь визначеної, залежності суттєво прискорює уточнені розрахунки. Обгрунтування достовірності результатів уточненого визначення електромагнітного моменту без припущення рівності магнітних енергії і коенергії здійснено за порівняння результатів розрахунку номінальних режимів роботи серійних двигунів із двома та шістьома полюсами, які мають суттєву розбіжність у ступені насичення. Бібл. 17, табл. 2, рис. 2.

ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ КЕРУВАННЯ ВЕНТИЛЬНО-ІНДУКТОРНИМ ПРИВОДОМ НАСОСНОГО ОБЛАДНАННЯ З ЦИКЛІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

Л.І. Мазуренко, О.В. Бібік, М.О. Шихненко — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Розглянуто електромеханічну систему водопостачання багатоповерхового будинку на основі вентильно-індукторного двигуна. Наведено імітаційну модель гідравлічної мережі та критерії оцінки ефективності квазісталих режимів насосного обладнання. Проведено дослідження експлуатаційних та енергетичних характеристик відцентрового насосу під час регулювання його частоти обертання задля визначення частот, за яких забезпечується відповідність напору та подачі насоса вимогам гідромережі. Розроблено імітаційні моделі систем керування, що забезпечують частоту обертання вентильно-індукторних двигунів на рівнях, які відповідають заданим витратам гідросистеми насосного обладнання, шляхом широтно-імпульсного регулювання фазної напруги або регулювання рівня обмеження фазного струму. Проведено комплексні дослідження і порівняльний аналіз способів керування вентильно-індукторним приводом відцентрового насосу за критеріями оцінки енергоефективності роботи під час регулювання частоти обертання та зміні кутів комутації. Виявлено, що обидва способи керування приводом насосної установки забезпечують необхідну її продуктивність та є близькими по ефективності – дещо вищого значення коефіцієнта корисної дії можна досягти, використовуючи широтно-імпульсне регулювання фазної напруги вентильно-індукторного двигуна зі зміною кутів комутації. Бібл. 10, рис. 8.

ЧОТИРИТЕРМІНАЛЬНІ АКСІАЛЬНІ ПОДВІЙНО-ЕКРАНОВАНІ ВИМІРЮВАЛЬНІ КОЛА

О.О. Міхаль — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Розглянуто імпедансний об’єкт вимірювання з Н-подібною чотиризатискною еквівалентною схемою заміщення. Проведено аналіз похибки для давачів, неінформативні опори підводу яких одного порядку або перевищують вимірюваний імпеданс. Запропоновано нове визначення чотиризатискного імпедансу, а саме чотиритермінальний аксіальний подвійно-екранований (FTABS) об’єкт вимірювання. На основі нового визначення запропоновано схеми аксіальних подвійно-екранованих мостів для прецизійного вимірювання температури та електролітичної провідності рідин. Такі мости відрізняються від відомих коаксіальних мостів наявністю додаткового контура для еквіпотенційного захисту, що розміщується між контурами протікання прямого та зворотного струму. Бібл. 18, рис. 7.

ПОКАЖЧИК статей за 2022 рік

чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ У ПЕРЕТВОРЮВАЧІ КУКА З ІЗОЛЮЮЧОЮ СТРУКТУРОЮ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДА УСЕРЕДНЕННЯ

Ю.В. Руденко — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Досліджено процеси у перетворювачі Кука з ізолюючим трансформатором за допомогою метода усереднення на основі теорем Лагранжа в режимі безперервних струмів та напруг у накопичувальних реактивних елементах. Розроблено математичну модель пристрою в базисі відносних змінних. На основі розробленої моделі отримано аналітичні співвідношення для розрахунку пульсацій струму у вхідному та вихідному дроселі, а також напруги у накопичувальних конденсаторах. Розроблено аналітичні залежності для визначення максимальних значень струмів та напруг у перемикаючих елементах перетворювача у всьому діапазоні комутації, що дає змогу обґрунтовано обирати ці елементи пристрою з допустимими параметрами на етапі його проектування. Показано, що нехтування величиною індуктивності розсіювання ізолюючого трансформатора у перетворювачі Кука під час користування виразами на основі розробленої математичної моделі в певних межах коефіцієнта трансформації значно спрощує їхній аналітичний вигляд та використання і не призводить до значних (більше 4 %) відхилень в точності розрахунку. Бібл. 10, рис. 3.

ПРО ДЕЯКІ ВПЛИВИ СКЛАДУ ГЕНЕРУЮЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ НА ДИНАМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕНЕРГОСИСТЕМ

О.Ф. Буткевич, Т.М. Гурєєва, В.В. Чижевський, Н.Т. Юнєєва — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Наведено результати аналізу впливу змін у складі генеруючих потужностей електроенергетичних систем (ЕЕС) на власні частоти та електромеханічні перехідні процеси в ЕЕС. Розглянуто випадки, коли зазначені зміни є наслідком введення груп джерел генерування, що частково замінюватимуть генеруючі потужності теплових електростанцій. У дослідженні використано добре відомі 2-зонну (4-машинну) та 6-машинну тестові схеми ЕЕС. Бібл. 10, рис. 5, табл. 3.

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕЦ УКРАЇНИ

Б.І. Басок, С.В. Дубовський, П.П. Куделя — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Надано аналіз стану, проблем та зовнішніх умов функціонування станцій комбінованого виробництва електричної та теплової енергії в Україні, а також їхніх змін підчас воєнних дій. Розглянуто питання та надано пропозиції щодо вибору раціональних режимів роботи ТЕЦ в умовах дефіциту первинного палива, зниження електричних навантажень енергетичної системи, небезпеки пошкодження енергетичного обладнання підчас воєнних дій та у період післявоєнного відновлення. Запропоновано розробити та запровадити у практику планування розвитку ТЕЦ критеріїв живучості станцій та приєднаних до них систем централізованого теплопостачання. Бібл. 7, рис. 4.

АНАЛІЗ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ПОСТАНОВЦІ ЛЕП ЗМІННОГО СТРУМУ ПІД НАПРУГУ В ГІБРИДНИХ ЕНЕРГОСИСТЕМАХ

О.Г. Шполянський — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Проведено аналіз перехідних процесів, що виникають під час постановки повітряної лінії електропересилання (ЛЕП) 750 кВ під напругу в гібридній енергосистемі (ГЕ). Показано, що подача живлення на ЛЕП з боку передачі постійного струму високої напруги (ПСВН) дає змогу застосувати засоби керування перетворювачем для обмеження величини комутаційної перенапруги і аперіодичної складової струмів. Це дозволяє розширити перелік традиційних для енергосистем змінного струму заходів підвищення режимної безпеки. Бібл. 8, табл. 2, рис. 1.

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ КОМПЕНСАЦІЇ РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ В УЗАГАЛЬНЕНІЙ СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

В.Г. Ягуп, К.В. Ягуп — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Досліджено режими компенсації реактивної потужності в системі електропостачання, що живиться від синхронного генератора. Показано, що реактивна складова комплексного опору генератора та тракту електропередачі може обумовлювати відносно великі рівні реактивної потужності в системі. Ця потужність залишається в системі навіть після застосування поперечної ємнісної компенсації, яка не в змозі забезпечити повну компенсацію реактивної потужності в системі електропостачання. За цих умов методом пошукової оптимізації на комп’ютерній моделі знайдено оптимальне значення величини ємності компенсувального конденсатора і досліджено режими в системі під час варіацій критеріїв оптимізації. Бібл. 16 , рис. 6.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ІДЕНТИФІКАТОР НАЯВНОСТІ СПОТВОРЕНЬ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

А.В. Волошко — чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000

Розробка заходів по забезпеченню якості електричної енергії можлива тільки після оцінки фактичного стану якості електричної енергії у всіх вузлах електричної мережі. Тому в основу системи забезпечення необхідної якості електричної енергії повинно бути покладено систему її моніторингу. Представлено підхід до побудови системи моніторингу якості електричної енергії у реальному часі шляхом розробки узагальненого ідентифікатора наявності спотворення якості електричної енергії незалежно від його типу, часу появи та тривалості на основі побудови просторово-часового розподілу інформаційного сигналу і подальшого ортогонального аналізу частотно-часових змін його спектральних компонент. Це дає змогу створення системи моніторингу якості електричної енергії в реальному часі на відміну від існуючих методів, під час застосування яких проводиться послідовна обробка вимірювального сигналу для визначення окремих показників якості електричної енергії, що унеможливлює його проведення в реальному часі. Бібл. 10, рис. 2.

ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ ФЕОДОСІЯ БОРИСОВИЧА ГРИНЕВИЧА

чт, 27 жов 2022 00:00:00 +0000